КОКАИН 99% COCAIN Колумбийский Керчь

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!

Йо, нарконан! Сейчас расскажу тебе страшную историю. Как-то раз, в путишествии по шпротам, я решил купить закладку. Не просто так, а чтобы по-наркомански отвиснуть и вбухаться на районе перед ровными пацанчиками. Я же комик наркоман, и оперирую такими словами, как меф, кислотка, гидропоника и всяким торчем. Значит, я иду по улице, погрязший в суете, и вдруг натыкаюсь на своего приятеля по кличке Дикий. Мы знаем друг друга с детских лет, его зовут так из-за его необъяснимой пышной гривы. Дикий был наркоторговцем, и мне казалось, что с ним все решится легко. - Привет, Дикий! - говорю я с набитым ртом словами. - Надо срочно закладку купить, знаешь кого-нибудь? Дикий нахмурился и, прикусив нижнюю губу, начал размышлять. Я так и смотрю на него, рукой улицу разглаживаю. - Я могу помочь, - наконец сказал Дикий. - У меня есть пара старых школьных контактов, тебе какой вариант интересен? - Такой, чтобы все на месте трещало, - отвечаю я с широкой ухмылкой, надеясь угнаться за особенностью моего рассказа. - Понял, - соглашается Дикий, - тогда идем в мой пакетомат. Мы двинулись по узким переулкам, мимо кричащих лозунгов и граффити, которые висят на стенах района. И вот, перед нами открывается пакетомат - место, накрытое яркими фарбами, где наши ребята продают разные желания. Мне открылось великолепие черного и разноцветного, и я уже видел себя, танцующего на лестнице, словно Алиса в стране чудес. Дикий начал набирать номера телефонов, и я тихонько торчал рядом. В общем, через некоторое время мы получили свои закладки. Я взял меф, а Дикий - кислотку. Интересная особенность: он это съедает, а не тыркает, чтобы наступало действие. Мы провели некоторое время в парке развлечений, где наша кислотка показывала нам прекрасный фейрверк звезд, а я со своим мефом - отрывался в ломаных речитативах о районе и наркотиках. Через некоторое время мы решили сделать настоящую "гидропонику". Нашелся подпольный магазинчик, где продавались семена и все необходимое для выращивания своей домашней травки. Мы решили попробовать и заняться этим делом. Я выбрал семена сорта Northern Lights, а Дикий предпочел мощный сативный сорт Amnesia Haze. Мы купили все необходимое оборудование и приступили к выращиванию. Было интересно наблюдать, как наши маленькие растения становятся все выше и крепче с каждым днем. Мы действовали во вред своему здоровью, но это был наш выбор. Так вот, через пару месяцев, мы с Диким оказались с карманами полными свежей домашней гидропоники. Мы решили устроить небольшую вечеринку в нашем подземном бункере, где отдыхали ровные пацанчики. Это был настоящий «подпольный элитный клуб», где все их нюансы находили свое отражение. Наши ровные пацанчики были рады нашей инициативе и принесли свои закладки. У них были все разные предпочтения: кто-то зарывался в снюс, кто-то отдавал предпочтение героину, но были и те, кто любил настоящий old school - марихуану. В общем, было все, чтобы устроить настоящую наркотическую анархию. Наша вечеринка началась, и во всем этом замешательстве я решил показать свои таланты настоящим комиком и рэпером. Что я знаю про рэп? Все! Я давязывал слова про наши закладки, про то, как они дали нам надежду и оттолкнули от реальности. Мы все смеялись и погружались в наши трипы. Итак, наши ровные пацанчики наслаждались нашим выступлением, откидываясь от реальности и позволяя себе расслабиться среди наркотического безумия. Было страшно и захватывающе одновременно, но мы оставались вместе и веселились до тех пор, пока наши закладки не исчезли с лица земли. Так здорово было провести эту ночь с наркоманами-пацанчиками. Такая атмосфера дарила нам тепло и согревала волосы наших похмельных голов. Это было настоящее приключение, которому мы отдались без остатка. Вот такая проклятая история нашего ночного приключения с закладками и рэпом для ровных пацанчиков с района. Однажды, будучи наркоманом, можно увидеть и пережить все.